9 клас. Історія України

              Селянська реформа 1861р. у Наддніпрянській Україні.                        

  Презентація за посиланням https://yadi.sk/i/r3NWTR8Ho3R8o

Мета: охарактеризувати соціально-економічне становище українських земель у

            складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.; ознайомити учнів із

            проведенням,  особливостями  і  наслідками реформи; формувати

            уявлення про реформу як явище;

            розвивати вміння  встановлювати  причинно-наслідкові  зв’язки,

            працювати  з  історичними, документами;   зіставляти різні погляди з

            однієї проблеми і висловлювати свою точку зору, аналізувати матеріал,

            робити висновки;

            виховувати почуття  гідності та справедливості, сприяти патріотичному

           вихованню учнів.

Основні поняття: криза кріпосницької системи господарювання, реформа,

                        капіталізація, модернізація, стан тимчасовозобов’язаних.

Обладнання: карта, історичні документи, схеми, таблиці, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• описувати й характеризувати модернізаційні процеси в українських землях;

• визначати суть селянської реформи 1861р. та особливості її проведення в Україні.

• на основі аналізу різних джерел інформації: описувати явища й наводити статистичні дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях, визначати основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині XIX ст.; доводити закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель даного періоду.

                                                   ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.(10 хв)

Робота з робочими аркушами.

На першому аркуші записати короткими тезами позитивні наслідки аграрної реформи 1848 року в Західній Україні;

На другому – негативні.

(аркуші збираю, вибірково на уроці за можливості оцінюю)

ІІІ . Актуалізація опорних знань учнів (5 хв)

Заглянемо в імператорські палати (на моніторі Олександр ІІ)

Олександр ІІ напередодні скасування кріпацтва сказав:

“ Я дізнався, панове, що між вами поширились чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за потрібне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер.  Але, звичайно, ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним. Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати того часу, коли воно саме собою почне ліквідовуватися знизу. Прошу вас, панове, подумати про те, як би здійснити це. Передайте слова мої дворянству для обмірковування.”

Прийом «Одне речення», клас ділю на 2 групи.

• Поміркуйте і ви, в чому полягала криза кріпосницької системи господарювання?
• Поміркуйте і ви, які нові явища з’являються в сільському господарстві Наддніпрянщини?
• Що мав на увазі російський імператор згадуючи низи і верхи?

ІV.  Мотивація навчальної діяльності учнів. (3 хв)

На те й лихо,

Щоб з тим лихом битись.

                             Т. Г. Шевченко

Проблемне завдання до цілої теми.

Українські  землі пережили  не  одну    реформу.  Як  видумаєте,  чи  сьогодні   Україні   потрібне  реформування?   Доведіть закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель даного періоду та на сучасному етапі.

Пригадаємо відомі вам терміни та поняття:

Реформа –

Модернізація –

Капіталізація –

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План:

 1. Українські землі напередодні реформи 1861р.

2. Селянська реформа 1861р. в Наддніпрянській Україні.

а) підготовка селянської реформи;

б) особисте звільнення селян;

в) селянські наділи;

г) викупна операція;

д) державні селяни;

е) наслідки аграрної реформи.

3. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.

Які причини проведення реформ називають історики? Запитаємо про це у Ореста Субтельного (на моніторі О. Субтельний в кабінеті)

Робота з джерелом інформації Субтельний О. Україна: історія

Текст

«…Причини реформ стали об’єктом гострих наукових суперечок. Деякі західні вчені переконані, що вирішальними у проведенні реформ були економічні чинники, …стали ще очевиднішими недоліки кріпацької праці. Словом, кріпацька праця за всієї своєї дешевизни булла настільки малоякісною, що не виправдовувала себе економічно.

…Радянські історики наполягають на тому, що селянські заворушення створили «революційну ситуацію», яка перелякала царя і дворян, змусивши їх до поступок. Американський історик Альфред Рібер доводить, що до реформ спричинилося передусім прагнення модернізувати царську армію після поразки у Кримській війні, в той час як англієць Бернард Пейрз мотивує це занепокоєністю Росії своїм відставанням від Заходу. Інші історики схильні підкреслювати роль у реформі ліберальної інтеліґенції, яка…піддавала кріпацтво моральному осудові». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 225–226)

Завдання

1. А як би ви вирішили суперечки істориків?  Підвести до того, що усі мають рацію.

Розповідь вчителя. Олександр ІІ  у  1857 р. наказав  створити  «Таємний  комітет» з  підготовки  реформи.  На  місцях   теж  створювалися  «губернські  комітети». В Україні  розробкою  селянського  питання  займалися  323  поміщики.  Основним  питанням  було:  як  і  коли проводити  реформу,  як  звільняти  кріпака  з  землею  чи  без  неї,   якщо  з  землею  то  на  яких  умовах?

На  Лівобережжі,  особливо  на  Полтавщині,  поміщики  погоджувалися  віддати  селянам  лише  присадибні  ділянки.  На  Правобережжі,  польські  магнати  взагалі  не  хотіли  розставатися  з  землею.  А  в  Південній  Україні  пропонувалося  продовжити  кріпацтво   ще  на  років  10.

    Інтереси українських  поміщиків  найбільше  задовольняв «полтавський  проект».  Полтавські  поміщики  пропонували  звільнити  селян  із  меншими,  аніж  у  них  були  земельними  наділами,  узявши  при  цьому  з  них  викуп  за  землю. Таким  чином  він перетворювався  на  наймита  з  наділом.  Заради  свого  виживання  селянин  мусив  би  обов’язково  орендувати  землю  на  умовах,  продиктованих  землевласником.

І  от  нарешті  19 лютого  1861 року  Олександр ІІ  видав  «Маніфест» про  скасування  кріпосного права. (робота з датою, запис у зошиті підкреслюють червоним )

Перенесемося у архів, щоб попрацювати з документами. (на моніторі архів)

Робота із документами підручника ст. 137-138. Прийом «Фотоспалах»

(Суть прийому полягає в тому, що за принципом швидкої дії світла учням треба за якомога коротший проміжок часу вибрати з кожного пункту тексту документа слова або словосполучення, які мають важливе значення для розкриття поставленого завдання).

• Порівняйте суть аграрної реформи в Західній Україні  та у Наддніпрянській Україні.

Епохальний  за  своїм  значенням  документ,  являв незграбну і  заплутану  заяву,  при  уважному  читанні якої  створювалося  враження,  що до  справжнього  визволення  ще  дуже  далеко.

Завітаємо в українське село (на моніторі картина читання селянами Маніфесту 1861 року)

   Оприлюднення  «Маніфесту»  відбувалось  у  церквах та  в  поміщицьких маєтках при  присутності  поліції  та  місцевого  чиновництва.

Робота з діаграмою, складання діаграми.

Діаграми в презентації

Звертаю увагу на державних селян: викупні платежі менші, розміри ділянок більші.

Завдання: щоб мати уявлення, скільки приблизно отримала кожна селянська сім’я складіть діаграму на основі даних по селі Матвіївці.

В результаті селянської реформи землю поділили так:

село Матвіївці 70 господарств – 630 десятин;

село Гриньківці 41 господарство – 370 десятин;

граф Лідуховський 3200 десятин (орна земля, ліс, луки, ставки, млини, горілчаний завод).

• ­Що отримали селяни? (на моніторі українське село

 С. Васильківський Сільська вулиця)

• Заглянемо в поміщицькі палати (на моніторі палац графів Лідуховських с. Матвіївці)

Якщо є час робота з картою, якщо немає цю роботу додому.

Робота з «робочими аркушами».

Роздаю «робочі аркуші» з відповідями на домашнє завдання. Заповніть пусті поля користуючись підручником та власними висновками:

На першому аркуші записати короткими тезами позитивні наслідки аграрної реформи 1861 року;

На другому – негативні.

(вибірково опитати від сильніших до слабших)

3пит. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.

І варіант. Якщо є час робота із схемою (схема є у кожного).

ІІ варіант. На самостійне опрацювання.

VІ.  Осмислення навчального матеріалу

У 10 класі ви будете вчити твір П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Події, описані в романі, розгортаються в середині ХІХ ст. ілюструють, як на селян та головного героя твору Чіпку вплинула реформа 1861р. Спробуємо знайти паралелі та порівняти реформаційні процеси минулого та сьогодення. (фон картина художника С. Васильківського «Весна в Україні» )

Частина перша розділ VІ «Дізнався»

    «Прийшла зима. Люди дізналися, що їм дали волю, але треба два роки відробити в пана. У селі крик, гомін. (нечіткість, половинчатість)

    Став Чіпка працювати на свойому полі, купив овечок, корову, кобилу. Мати молоко продає, завелися гроші. Купили Чіпці гарний одяг, щоб не соромно у свято до людей вийти.» (позитивні)

Частина друга розділ Х «Пани Польські»

   «Щодень ідуть усе нові й нові накази, нові й нові вигадки, які камінець по камінчику вибивали з людської волі. (незавершеність)

    Піщани довго не піддавалися та не змогли подужати генеральської сили. І тоді стали тікати цілими сім’ями у вільні степи.(проблема заробітчанства)

     А ті, що залишились, покірно працювали на панських нивах. Нагайка у вмілих панських руках швидко перетворила завзятих степовиків у покірних волів.» (зловживання владою)

Частина третя розділ ХІV «Нема землі!», розділ ХV «З легкої руки»

   «Восени позвозив Чіпка додому хліб і лагодився його молоти. Аж тут приходить десятник з волості і приносить звістку, що прийшов з Дону якийсь чоловік і заявив, що Чіпчина земля належить йому.

    Відібрали у Чіпки землю судом. Та він вирішив боротися, взяв у матері п’ять карбованців і пішов у Гетьманське воювати за свою землю. »

    «Секретар Чижик згодився поправити діло, як Чіпка дасть йому п’ятдесят карбованців. У хлопця подих перехопило від такої неправди, кров прилила йому в голову; серце затіпалось; на виду зблід, а очі світили, як у вовка» (хабарництво, недолугість судової системи)

Частина третя розділ ХХІІ «Наука не йде до бука»

     «Надійшла весна. У Піски приїхав посередник наділяти кріпаків землею. Ті перелякалися, щоб із землею не наділив він часом другою неволею та давай відмовлятися.» (втрата довіри)

• Які емоції викликала у вас картина?

VІІ. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень учнів.

Повернення до епіграфа, обговорення його ще раз. Учитель підводить реальні й очікувані результати, аналізує, чому  саме так, а не інакше, робить висновки.

VІІІ. Підсумки уроку

VІІІ. Домашнє завдання.

Вивчити  § 19 п. 2, § 20 п 1. Підручник для 9 класу. О. Реєнт, О. Малій.

Складіть питання щодо надій, які селянство покладало на реформу, їхнє ставлення до її практичної реалізації, і спробуйте дати на них відповіді з точки зору селянина.