В.О.Сухомлинський сказав: «Активне життя дитячої думки – це найголовніша передумова і свідоме ставлення до навчання і міцних, глибоких знань і делікатних інтелектуальних взаємовідносин у колективі».

  Для активізації навчального процесу я використовую методи групового інтерактивного навчання. Як відомо групова навчальна діяльність – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою, при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями. Використання методу групового інтерактивного навчання на уроках історії сприяє активізації навчального процесу.

  Учитель у груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, зокрема через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається в роботу груп тільки у тому разі, якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються за допомогою до вчителя. Це їхня спільна діяльність. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів, а, навпаки, дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Прикладом такої роботи є метод  «ажурна пилка». Ажурна пилка подобається учням і шостого, і одинадцятого класів. Досвід показав, що цей метод є досить ефективним при вивчені тем з історії культури різних епох та країн, тем, які містять багато фактичного матеріалу (загальний огляд декількох країн, революції в країнах Азії та ін.). Форма проведення однакова в усіх класах, лише завдання відрізняються ступенем складності. Так, якщо в одинадцятому класі даю завдання систематизувати знання, порівняти, довести, узагальнити, то в шостому класі більше практикую ігрові завдання (ребуси, кросворди, вправи).

   Мета цього методу: створити ситуацію на уроці, яка дає присутнім змогу працювати разом, щоб засвоїти велику кількість інформації за короткий проміжок часу. Цей метод є ефективним. Він заохочує учнів допомагати один одному – вчитися навчаючи.

          У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що в ході групової роботи слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20-30% більше, ніж під час роботи фронтальної. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня.

         Групова навчальна діяльність дозволяє учням на практиці використовувати історичні знання, адже вона виконує й організаторську функцію. Полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов’язки, спілкуватися один з одним, розв’язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя і виконує дорослі види діяльності.

Таким чином, групова форма навчальної діяльності, порівняно з іншими організаційними формами, має ряд значних переваг:

1. за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;
2. висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
3. формується вміння співпрацювати;
4. формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
5. розвивається навчальна діяльність.

Практично на кожному уроці, особливо у старших класах, я використовую елементи дискусії. Саме урок з використанням дискусії забезпечує можливість ознайомити учнів з різними поглядами та оцінками щодо подій та персоналій, які існують в історичній науці, існує всебічний аналіз винесеної для обговорення проблеми; формує уміння аргументовано висловлювати свій погляд на проблему, навчає правилам ведення дискусії, виховує толерантне ставлення до думки іншого, критичне історичне мислення.

                   Особливо мені подобається прийом «Займи позицію». Він має на меті розвиток критичного мислення, дає можливість визначити свою позицію щодо спірних проблем і дізнатися про аргументи тих, хто посідає відмінну позицію. Учні розглядають полярні позиції щодо спірних питань; оцінюють альтернативні думки з погляду інтересів суспільства та окремих його членів; захищають власну позицію; вислуховують думки інших людей.

                   І знову ж таки досвід показав, що цей прийом ефективний як в п’ятому, так і в одинадцятому класі. В історичному матеріалі є безліч спірних питань, які можна розглядати таким чином. Наприклад, у 6 класі, вивчаючи тему «Стародавній Вавилон» при розгляді питання закони Хаммурапі можна сформулювати проблему: «Якими були закони Хаммурапі: справедливі чи жорстокі?». Я сама приймаю участь у цій вправі як простий учень, займаючи та аргументуючи свою позицію. Особливо це необхідно, якщо учні щось опустили. Цю вправу можна використовувати на всіх етапах уроку.

             Наприклад, у 11класі, вивчаючи тему «Друга світова війна» до питання про назву війни висуваю проблему: «Уся радянська історіографія Другої світової війни і більшість сучасних істориків, називають війну з 22. 06. 1941 Велика Вітчизняна як складова Другої світової війни. Але деякі українські історики, зокрема Я. Грицак, вважають цей термін неправильним. Він пише: «Радянські фальсифікації починалися уже при виборі назви й хронологічних рамок. У СРСР ця війна називалася «Великою Вітчизняною», а її відлік проводили не з 1 вересня 1939р. від дня нападу Німечини на Польщу, а з 22 червня 1941р., з початку німецької агресії проти Радянського Союзу. Назва «вітчизняна війна» приховує факт, що сотні тисяч радянських громадян після початку воєних дій не вважали СРСР своєю «вітчизною» й здавалися у фашистський полон або вітали німців як визволителів». Я. Грицак називає цю війну радянсько-німецькою. А якої думки дотримуєтеся ви?»

 На дошці з одного боку:                              З іншого:

            Велика Вітчизняна.                                радянсько- німецька.                                                               

  Учні висловлюють свою думку, аргументують її та займають відповідне місце біля дошки.    

                   Уроки з використанням гри є інтерактивним видом навчально-пізнавальної діяльності з використанням активних методів навчання. Саме при проведенні таких занять моделюється певна ситуація минулого або сьогодення, «оживають» і знову стають «реальними» діячі минулого. Одним із видів навчальних занять є урок-суд історії. Дидактичною особливістю уроку-суду є те, що одночасно з процесом вивчення чи закріплення вивченого матеріалу учні знайомляться із основними елементами судового процесу.  

Вирішуючи питання активізації розумової діяльності учнів, розвитку творчого мислення, я зрозуміла, що у процесі засвоєння знань одночасно присутня як образна, так і понятійна логіка. Основна функція образного мислення – створення образів та оперування в процесі розв’язання різного роду завдань. Образ завжди є результат, продукт певних дій. Використання образу в процесі рішення задач відбувається шляхом включення в ту чи іншу дію. Образ без дій учня не може бути ані сформованим, ані використаним. Тому, використовуючи в роботі іконічні моделі, я намагаюся задіяти як образну, так і понятійну логіку учнів. Іконічна модель допомагає учням створити цілісне враження про історичні події і процеси. В молодших класах я практикую іконічні моделі з використанням аплікацій.  В старших класах заохочую учнів складати такі моделі самостійно, символічне зображення стимулює учнів до самостійної роботи з науковим текстом, текстові схеми наочно демонструють взаємозв’язок між історичними подіями, їх причинами й наслідками.