Нині в Україні в умовах боротьби за суверенітет і державну територію, в умовах протистояння демократичних та диктаторських сил відбувається становлення громадянського суспільства. Це зумовлює необхідність отримання учнями історичних знань, які є одним із провідних засобів впорядкування суспільних відносин і без яких сьогодні не може обійтися жодна людина.
Впевнена, що кожний справжній вчитель повинен формувати свою власну педагогічну систему, яка допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях. Завдання моє, як вчителя, – обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми. Проблема, над якою працюю: ”Активізація пізнавальної діяльності на уроках історії через міжпредметні зв’язки”. Працюючи над проблемою, прагну досягти формування в учнів історичного мислення, виховати активного громадянина України.
У своїй педагогічній практиці переконалася, що міжпредметний зв'язок на уроках історії відіграє надзвичайно важливу роль у процесі формування у школярів інтересу до навчання, активізує пізнавальну діяльність. За допомогою прикладів із різних галузей наукових дисциплін учні вчаться давати правильну морально-правову оцінку явищам сучасності.
Ідея об’єднання в рамках одного уроку (одного предмету) декількох різних підходів та поглядів на одну й ту саму тему, поняття, процес, явище не є принципово новою. Ще в працях Я. А. Коменського акцентується увага на необхідності „завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним”. Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: „Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках”. Цією проблемою займалися в Новий час А. Дістервег, Дж. Локк,
І. Песталоцці. Необхідність міжпредметних зв’язків у навчанні та вихованні доводили за радянських часів – В. Бернадський, Л. Боголюбов, З. Добриніна,
Є. Нікандрова, І. Рахманова; за часи незалежності України – Р. Арцішевський, К. Баханов, В. Корнєєв, Т. Ладиченко, В. Мисан, О. Пометун, Г. Фрейман та інші.
У стандартах освіти відзначено, що міжпредметні зв'язки розвивають емоційну культуру особистості, соціально значуще ставлення до світу і мистецтва, спеціальні художні здібності, творчу уяву, образне мислення, естетичні почуття, виховують емоційну та інтелектуальну чуйність при сприйнятті художнього твору, формують естетичний смак.
Перед собою поставила завдання практичного використання конкретних подій, явищ, фактів, прикладів із різних предметів на уроках історії, відшукати та апробувати найяскравіші взаємозв’язки.
Викладання шкільного курсу історії відбувається у тісному взаємозв'язку з іншими предметами. Це правознавство, українська література, християнська етика, основи економіки, основи захисту Вітчизни, основи здоров’я, географія, зарубіжна література, людина і світ, інформатика, біологія та інші.
Встановлення міжпредметних зв’язків запобігає перевантаженню курсу фактичним матеріалом, невиправданому дублюванню під час вивчення питань, які так або інакше вивчалися на уроках із різних предметів. У цьому напрямі міжпредметні зв’язки є найважливішим чинником оптимізації процесу навчальної діяльності. Під час вивчення історії зв'язки з іншими предметами треба, на мою думку, не показувати, а використовувати, бо так звані міжпредметні зв'язки належать до технології діяльності.
За часом здійснення розрізняють зв'язки:
1. Попередні, коли в процесі використовують матеріал, вже відомий учням з попередніх уроків. Проводячи урок-суд в 11 класі на тему: «Окупаційний режим в Україні» ставлю перед учнями завдання: «Давайте сьогодні уявимо себе присяжними на суді, який звинувачує фашизм у злочині проти людства. Послухаємо істориків, свідків, прокурорів обвинувачення. І не звинувачуйте суд, в тому, що немає адвокатів та свідків оправдання – їх просто немає. Леонід Леонов з приводу захисту на процесі в Люнесбурзі писав: «Захисту личило б по такій справі лише допомогти суддям розібратися в обставинах злочинів і, насамперед, начертати перед світом родовід великого лиходійства, що скалічило душі цих колись людиноподібних істот.»
(свідчення підготовлені учнями або роздані їм заздалегідь.)
Завдання присяжним:
– Використовуючи Конституцію України, визначте, які права та свободи українського народу порушили гітлерівці запроваджуючи «новий порядок»»
2. Супутні, коли під час розгляду питання використовують матеріал з паралельного предмета, який вивчається в той самий період. Коли ми вивчаємо тему з історії України «Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст..» в 9 класі тоді ж на уроках української літератури учні знайомляться із творчістю І. Котляревського, його «Енеїдою». Доцільним є розгляд питання уроку «Традиційно-побутова культура» за допомогою твору І. Котляревського «Енеїда».
Клас ділиться на чотири групи: Перша – досліджує одяг українців;
Друга – їжу;
Третя – розваги;
Четверта – побут.
Якщо в класі вистачає учнів, двом можна дати окремі завдання:
перший вибирає поведінку людей, яка засуджувалася українцями, а
другий , яка схвалювалася.
Про це завдання учні були попереджені заздалегідь, для оптимізації роботи можна учням подати сторінки, де є потрібний нам матеріал. Групи занотовують відомості та озвучують результати праці на клас. Учні інших груп слухають та відмічають, що у нашому побуті збереглося до сьогоднішнього дня.
3. Перспективні, коли для пояснення положення або факту необхідні знання, які учні ще придбають в майбутньому.
В 6 класі, виконуючи практичну роботу «Історичні джерела про Александра Македонського», задля актуалізації пізнавальної діяльності учнів пропоную таке:
Відео-екскурсія «Подорож планетою».
– Що таке Googl?
– А знаєте, що завдяки цій пошуковій системі ми можемо подорожувати по всій планеті? І не тільки в реальному часі, а й перенестися в часи Александра.
На попередньому уроці учні ознайомилися із перебігом Східного походу та його результатами й наслідками, тому пропоную роботу із відео «Походи Александра Македонського на карті Землі».
Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків вчитель має чітко усвідомлювати, з якою метою встановлюється певний зв'язок і в якій формі це буде зроблено.
Міжпредметні зв'язки здійснюються з метою:
1. Глибокого розуміння навчального матеріалу. Міжпредметний матеріал бажано використовувати у вигляді ілюстрацій певного історичного явища або факту, обґрунтування висновків, створення проблемних ситуацій. При вивченні теми з історії України «Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст..» в 9 класі, питання «Доля української жінки» вивчаю при допомозі вчителя української літератури. Пропоную фрагмент уроку.
Літературна світлиця.
Учні зачитують уривки із творів Т. Г. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка,
І. Котляревського, підібрані за допомогою вчителя літератури, де описана доля української жінки.
Рекомендовані твори:
Т. Г. Шевченко «Причинна», «Катерина», «Лілея», «Думка», «Породила мене мати», «По улиці вітер віє», «Ой три шляхи широкії» та ін..
І. Котляревський «Наталка-Полтавка» та ін..
Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся», «Конотопська відьма»
– Подумайте, чи було рівноправ’я між чоловіком та жінкою в даний період?
– Що визначало долю жінки?
– Чи хотіли б ви жити в цей час та боротися за щастя?
2. Систематизації та узагальнення знань. Тут дані з різних дисциплін використовуються як база для повторення, виділення загальних і різних ознак, для складання різного роду таблиць, схем і т.п. З цією метою організовую учнівські проекти. Підсумково-узагальнюючий урок в 11 класі до теми «США та Канада, країни Західної Європи у 1945р. – на початку ХХІст.»
Учнівський проект «США та Канада, країни Західної Європи у 1945р. – на початку ХХІст.» Мета проекту: охарактеризувати державний лад та становище країн світу, визначити місце і роль демократії в сучасному світі; формувати вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі; розвиток пізнавальних навичок учнів, критичного мислення; виховувати якості успішного громадянина через формування активної життєвої позиції та почуття відповідальності за майбутнє.
Тип проекту: інформаційний, міжпредметний.
Методи отримання інформації: опрацювання історичних та правових джерел, довідників, ілюстрацій, сайтів YouTube та інших відеохостингів, музичних творів, фотодокументів, фото сайтів.
Етапи роботи над проектом.
1. Визначення теми, мети та актуальності роботи над проектом.
2. Методи отримання інформації (в даному випадку правові, історичні, музичні та Інтернет- джерела).
3. Спільно із вчителем інформатики навчити сильніших учнів працювати із програмою Ulead Video Studio 11.5 Plus.
4. Формування груп учнів, які будуть працювати над проектом.
5. Методи обробки інформації (Microsoft PowerPoint, Ulead Video Studio).
6. Результат (створення відеороликів, презентацій та повідомлень).
7. Презентація і захист проектів.
Формування груп учнів (залежить від кількості учнів та їхнього рівня засвоєння знань, умінь та навичок).
Група 1 – Країни Європи Група 2 – Країни Америки
1.1- відеоролик 2.1- відеоролик
1.2- презентація 2.2 - презентація
1.3- повідомлення 2.3 – повідомлення
Презентація проекту.
Презентація та захист проектів є підсумковим уроком з вивчення теми «США та Канада, країни Західної Європи у 1945р. – на початку ХХІст.». Робота над проектом допомогла учням удосконалити навички роботи з джерелами інформації, розвинути вміння узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки, складати розповідь, висловлювати власну точку зору. Навчила працювати з програмою Ulead Video Studio та удосконалила навички роботи з Microsoft PowerPoint.
3. Формування світоглядних висновків. Це здійснюється на широкій міжпредметній основі за допомогою аналізу великої кількості фактів, виділення в них істотного, головного, широкого узагальнення. Так, використовуючи знання з історії України, правознавства та української літератури, на уроці правознавства учні 10 класу, при вивченні теми «Правопорядок», розглядаючи проблему правосвідомості, зможуть дійти правильних висновків. Пропоную фрагмент уроку: «На уроках української літератури ви вивчали геніальний роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Давайте спробуємо прослідкувати, як формується правосвідомість головного героя твору, які чинники впливають на мотив поведінки Чіпки. Визначте, за яких умов ставлення до права у нього позитивне, а за яких негативне. На тлі яких історичних подій формується світогляд головного героя? (Цей твір учні вивчили недавно, тому в основному спираємося на їхні судження, підводячи їх до потрібних моментів та висновків. Якщо учні призабули, або клас слабший допомагаємо пригадати основні моменти)»
4. Формування в учнів уміння використовувати знання даного предмета під час вивчення інших предметів і в процесі практичної діяльності.
Учні 8 класу, при вивченні питань з історії культури України козацької доби, починають сворювати альбом «Козацька Україна», який вони використають у 9 – 10 класах на предметі «Художня культура».
5. Розвитку в учнів інтересу до вивчення предмета.
Від вчителя потрібна мобілізація всіх його душевних сил, творчих здібностей, щоб зацікавити учнів, щоб вони з бажанням йшли на урок. Реалізація міжпредметних зв'язків допомагає зробити різноманітними методи і організаційні форми навчання з метою активації мислення учнів. Наприклад, всесвітня історія у 7 класі, тема уроку «Утворення та посилення Московської держави». Перевірку домашнього завдання можна провести так:
Прийом «Ми вам – ви нам»
Учні, поділені на 4 групи, готували запитання одні одним.
Перша група – запитання по хронології.
Друга – по особистостях.
Третя – по географічних назвах.
Четверта – по термінах.
Групи по черзі ставлять свої запитання – інші на них відповідають.
6. Вихованні узагальнених умінь і навичок, тобто таких, які використовуються під час вивчення не одного, а кількох навчальних предметів.
Міжпредметні зв'язки повинні органічно випливати із змісту навчального матеріалу, не руйнувати його структуру, логіку викладу і підкорятися досягненню певних навчально-виховних цілей. При вивченні історії у своїй практиці застосовую різноманітні інтерактивні технології, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність через міжпредметні зв’язки. Це і математичні приклади, і приклади з біології, філологічні вправи, музика, художня культура та ін. Особливе місце посідають в моїй роботі ІКТ, а тут без інформатики не можна.
Подібна практика цікава тим, що вчитель без всяких курсів перепідготовки постійно вдосконалює свою професійну майстерність. Учні у свою чергу бачать, що мовник знає історію, розуміється в мистецтві (а історик володіє знаннями з літератури і мистецтва). У цьому випадку нічого не потрібно пропагувати: вчитель - живий приклад грамотного читача, якого він хоче виховати в своїх учнях.
Досить виразно простежується міжпредметний зв'язок в позакласній роботі. Протягом шести років я є керівником військово-патріотичного гуртка «Сокіл»(«Джура») для десятикласників, щороку виборюємо призові місця на обласних змаганнях. Результативності допомагають зв’язки із навчальною дисципліною «Основи захисту Вітчизни».
Моніторинг якості міжпредметних зв’язків в активізації пізнавальної діяльності учнів можна проводити у вигляді бесіди з дітьми, письмового анкетування, особистих спостережень учня і учителя. Корисним також є моніторинг сформованості пізнавальної діяльності через призму конкретних досягнень.
В результаті роботи над проблемою я спостерігаю певний ріст освітньої компетентності серед дітей. Це, в першу, чергу проявляється в тому, що в порівнянні з 2013-2014 навчальним роком збільшилася кількість учнів, які обирають завдання творчого характеру. Порівнюючи якість знань учнів у 9 та 10 класі, помічаю покращення результатів (див. діаграми в презентації).
Також спостерігається зростання кількості учнів, які приймали участь в олімпіадах, конкурсах і дослідницькій роботі з історії:
Юзюк Сергій 2015-2016н. р.- переможець ІІ етапу олімпіади з історії серед 11 класів;
Адамчук Ольга 2015-2016н. р.- ІІ результат ІІ етапу олімпіади з історії серед 10 класів;
Хіміч Роман 2015-2016н. р.- ІІІ результат ІІ етапу олімпіади з історії серед 10 класів;
Юзюк Карина 2015-2016н. р.- переможець ІІ етапу олімпіади з історії серед восьмикласників;
Гачкевич Віктор 2014-2015н. р.- учасник обласної краєзнавчої конференції "Роде наш красний" в номінації історичне краєзнавство з роботою «Вплив Володимира Дідовича на формування та збереження історичної пам’яті українського народу», переможець районного етапу Конкурсу учнівської творчості з тією ж роботою;
Костюк Іван 2014-2015н. р. - ІІ місце серед 11 класів районної олімпіади з історії;
Юзюк Сергій 2014-2015н. р. - І результат районного туру олімпіади з історії серед десятикласників, переможець ІІІ туру олімпіади - Диплом ІІ ступеня. Переможець 8 Міжнародного конкурсу українознавства м. Київ - Диплом першого ступеня за захист наукової роботи та Диплом ІІ ступеня за результатами тестування;
Адамчук Ольга 2014-2015н. р. – І результат районного туру олімпіади з історії серед дев'ятикласників, учасниця ІІІ туру олімпіади;
Гачкевич Антоніна 2014-2015н. р.- ІІІ місце олімпіади ІІ туру з історії серед 8 класів;
Корнійчук Андрій 2013-2014н.р.- ІІ місце серед 11класників району з історії;
Костюк Іван 2013-2014н. р. - І місце в обласних змаганнях "Сокіл" в конкурсі "Відун";
Юзюк Сергій 2012-2013н. р., учень 8 класу - ІІ результат олімпіади ІІ туру з історії, 2013-2014н.р. ІІ результат олімпіади ІІ туру з історії та правознавства. І місце в обласних змаганнях "Сокіл" в конкурсі "Відун";
Совик Яна 2011-2012н.р. ,учениця 8 кл.- І місце в ІІ турі та Диплом ІІ ступеня в ІІІ турі олімпіади з історії; 2012-2013н.р., учениця 9 класу, ІІ місце в ІІ турі олімпіади з історії та ІІІ місце в ІІ турі олімпіади з правознавства. Переможець Конкурсу учнівської творчості районного та обласного етапу з науково-дослідницькою роботою "Роль родини Лєдуховських в історії с. Матвіївці". Переможець обласної краєзнавчої конференції "Роде наш красний" з тією ж роботою;
Мацюк Володимир протягом 2007 – 2011рр.. є учасником обласних олімпіад з історії та правознавства. 2009-2010н.р.- переможець ІІ туру олімпіади з історії та правознавства, учасник ІІІ етапу. У 2010р. з 20 по 22жовтня брав участь у роботі конференції з питань руху Опору на Україні в м. Києві. У 2010-2011н.р. переможець ІІ етапу та дипломант ІІІ ступеня ІІІ етапу олімпіади з історії;
Дідкун Назар у 2006р.- переможець ІІ етапу та переможець ІІІ етапу – Диплом ІІІ ступеня за результатами обласної олімпіади з історії.
Атмосфера успіху, яка виникає в системі такої роботи дає учням впевненість у своїх силах, а відтак впливає на подальший життєвий вибір. Учні-випускники вступають до вузів, де історія є профільним предметом.
На закінчення хочеться відзначити, що введення в навчальний процес міжпредметних уроків, дозволяє здійснити діалог культур, що сприяє збереженню традицій і наступності поколінь. Учень і вчитель при такій діяльності є у постійній взаємодії і виступають як особистості: вивчення матеріалу через спільні методи і прийоми організації урочного і позаурочного простору в системі робить їх співучасниками загального історико-культурного процесу.
| 
